top of page

Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року
Заходи закладу щодо впровадження Стратегії

1 (1).jpg

Гендерна рівність, також рівність жінок та чоловіків, рівність статей, – концепція досягнення рівних прав людини між чоловіками та жінками в трудових, сімейних та інших правових відносинах, а також урівнювання ролі в суспільстві загалом, подолання сексизму та інших видів дискримінації.
Гендер (статева роль) – поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Наприклад, у більшості культур жінкам приписують такі риси характеру, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам – лідерство, стриманість.

Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» 11 вересня 2020 року. Це міжнародна ініціатива рівних прав і можливостей для всіх. Кабмін видав розпорядження, де Україна взяла на себе зобов’язання в п’яти сферах. 
                                    План заходів передбачає:

  • розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;

  • навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків;

  • запобігання насильству;

  • зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків; 

  • творення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.

  • розроблення та затвердження Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року;

  • затвердження плану заходів з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року;

  • запровадження антидискримінаційної експертизи освітнього контенту

  •  ЩО ТАКЕ ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ, І ЯК ЇЇ ДОСЯГТИ ( пропонуємо переглянути)  

Що таке «гендерні стереотипи»

 

Гендерні стереотипи — це узагальнені уявлення про поведінку чоловіка і жінки, які склалися історично. Сучасні гендерні стереотипи стосуються особистої та професійної сфери. За усталеними стереотипами жінки більш пасивні, слухняні, емоційні, орієнтовані на спілкування. Жіночі риси називають «фемінінністю». До чоловічих рис відносять лідерство, раціональність, змагальність. Чоловічі психологічні якості називають «маскулінністю».

В професійній сфері за чоловіками закріплений стереотип прагнення до:

  • професійної самореалізації;

  • успішності в роботі;

  • забезпечення сім’ї.

За жінками досі закріплений стереотип реалізації в сім’ї — ролі дружини та матері. В суспільстві часто й оцінюють чоловіків за професійними успіхами, а жінок — за наявністю сім’ї та дітей.
                                     Також існують гендерні стереотипи за видами праці:

  • чоловікам відводять сфери діяльності, пов’язані з керуванням та фізичним навантаженням;

  • жіночою вважають працю виконавського, обслуговуючого характеру.

Гендерні, еволюційно здобуті, відмінності статей, а тим більше гендерні, історично сформовані, стереотипи, не є сталими. Ті еволюційні надбання, які були потрібні людині сто років тому, в наші дні часто втрачають сенс і необхідність. Захисні емоційні реакції та шаблони поведінки теж можуть з часом змінюватися.                                                             ЩО ТАКЕ ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ І ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТПИ? (пропонуємо переглянити)

Про стереотипи у навчанні та вихованні

Серед основних гендерних проблем галузі освіти в Україні можна виділити такі:

 - статево-рольовий підхід до навчання та виховання в освітніх закладах (ґендерні стереотипи щодо очікуваної поведінки дівчат і хлопців, роздільні уроки, «подвійна мораль» до оцінювання поведінки дівчат і хлопців тощо);

 - фемінізація освіти (суттєве переважання жінок серед педагогів та фахівців навчально-виховних закладів);

 - гендерні стереотипи у виборі напрямів навчання та професій для дівчат і хлопців («жіночі» і «чоловічі» сфери діяльності, професії);

 - гендерні стереотипи у виборі напрямів позашкільної освіти для дівчат і хлопців, що спрямована на розвиток творчих здібностей і талантів дітей.

Яким є нормативне регулювання гендерного права?

Нормативну основу гендерного права в Україні складають Конституція України від 28.06.1996 і ратифіковані міжнародні документи:

– Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; 

– Конвенція про заборону катувань;

– Конвенція про права дитини;

– Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;

– Міжнародний пакт про соціальні, економічні і культурні права.

Також нормативно-правовою базою гендерного права  в України є:

– Постанова ВРУ від 17.06.1999 «Про засади державної політики України у галузі прав людини»;

– Постанова ВРУ від 05.03.1999 «Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок»;

– Постанова ВРУ від 17.09.1999 «Про Концепцію державної сімейної політики»;

– Указ Президента України від 25.04.2001 «Про підвищення соціального статусу жінок в Україні»;

– Постанова КМУ від 06.05.2001 «Про Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню гендерної рівності у суспільстві на 2001–2005 роки»;

– Указ Президента України від 26.07.2005 «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;

– Закон України від 08.09.2005 «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

bottom of page